Країна настрою


Розвивальне заняття
(старший дошкільний вік)

Мета: розвивати емоційну сферу дошкільників, вміння розпізнавати настрій інших (на ілюстраціях, картинках, фотографіях), емпатію; закріпити емоційний словник (настрій: веселий, сумний, похмурий, спокійний, наляканий); виховувати доброзичливість, почуття єдності
Обладнання: щоденник настрою, піктограми емоційних станів, фото, зайчик, корзина.

ХІД ЗАНЯТТЯ
1.           Привітання.
Мета: зняття емоційного напруження, виховання доброзичливості.
Вправа «Назви лагідно сусіда»
Діти стоять у колі  і по черзі вітаються із своїми сусідами, називаючи їх імена в лагідній формі.
Наприклад: «Вітаю, Світланко».
2.           Вправа «Зосередження».
Мета: створити позитивний емоційний настрій.
Разом із зайчиком в дорогу
Вирушаєм зараз ми.
Посміхнемось всім довкола:
Небу, сонцю, квітам…
І тоді обов’язково
Буде день привітним!
Коли лісом я ішла,
То корзинку я знайшла.
Там наш зайчик був,
Під пеньком її забув.
Я корзинку цю взяла
І у групу принесла.
Що в корзинці, я погляну,
І завдання нам дістану.

3.           Вправа «Фотовиставка».
Мета: розвиток вміння розпізнавати емоції
-               Діти, ви напевно вже знаєте, що у людей буває різний настрій. Давайте розглянемо з вами, фотографії дітей і визначимо, який же в них настрій. (Психолог по черзі демонструє фотографії дітей з різним настроєм: веселий, сумний, похмурий/сердитий, спокійний. Дошкільники називають, який настрій у дітей на фото).
-               А зараз ми з вами пограємося у цікаву гру. Ось погляньте, на столику лежать схематичні зображення настрою. Розгляньте схеми. Вам необхідно підібрати схему настрою і подарувати її дитині на фото. (Діти розглядають набір схем настрою, який лежить у них на столі. Психолог по черзі демонструє фотографії дітей з різним настроєм. Діти вибирають відповідне до фото схематичне зображення настрою та піднімають його.)
-               Діти, давайте поміркуємо, що могло трапитися з малюками на цих фотографіях. Чому у кожного з них саме такий настрій. (Придумати разом з дітьми життєву ситуацію на кожну картинку). А який же настрій у вас?
4. Щоденник настрою.
Мета: діагностика емоційного стану.
- Діти, погляньте ще раз на схеми настрою. Виберіть, будь ласка, ту схему, яка відображає ваш настрій зараз. (Кожна дитина обирає відповідну піктограму та показує її. Психолог запитує, у дітей які піктограми і чому вони обрали, відмічає настрій в щоденнику настрою.)
5. Рухлива гімнастика.
Мета: забезпечення рухової активності, розвиток пам'яті, переключення уваги, закріплення знань про емоції.
Вправа «Уважним будь»
-               Діти, ми з вами гарно попрацювали. Молодці! Тепер можемо й відпочити. (Діти встають з-за столів та проходять на килим. Стають у рядок навпроти психолога.)
-               А зараз ми трішки порухаємося. Я показуватиму вам схеми із зображенням настроїв: радісний, сердитий та спокійний. А ви за допомогою різних рухів та виразів обличчя спробуєте зобразити цей настрій. (Наприклад: радісний настрій – діти стрибають посміхаючись; сердитий – тупотять ніжками, насуплюють брови, стискають кулачки; спокійний – не рухаються, стоять або сидять. Психолог по черзі показує піктограми у різному порядку. На завершення вправи, демонструється піктограма спокою. Вправа повторюється 2-3 рази.)
6.      Казкотерапія.
Мета: розвиток соціально-прийнятної поведінки, емпатіїї, закріплення знань про емоції.
- А сюрпризи від зайчика ще не закінчилися. Діти, вмощуйтесь зручно на килимку. Я розкажу вам казку, яка називається «Слоненя з кульками». (Під час слухання діти періодично повторюють дію, яка відбувається в казці.)
Казка про Слоненя з кульками
Жив-був маленький Слоник. Мама і тато його дуже любили. Вони разом гуляли, купалися в річці і пускали фонтани води зі своїх довгих хоботків. Маленьке Слоненя дуже любило проводити час із батьками. Одного разу, гуляючи парком із батьками, воно побачило у Мавпочки велику повітряну кульку. Слоненяті дуже сподобалась кулька, і він захотів таку саму.
-               Мамо, тату, я теж хочу таку кульку, купіть і мені, будь ласка!
Батьки купили йому красиву жовту кульку. Слоненя було дуже щасливе: всюди ходило зі своєю кулькою, а коли лягало спати, прив’язувало її до свого ліжка. (Психолог запитує, який настрій у Слоненяти. Дітям  пропонується показати як слоненя радіє новій кульці. Психолог вішає піктограму «Радість» на дошку). Гуляючи наступного разу з батьками парком, Слоненя побачило у Ведмедика велику зелену кульку і знову попросило батьків купити таку саму. Батьки не хотіли засмучувати любого синочка і купили. Незабаром малий захотів мати червону, синю кульки, а потім ще і ще. У батьків не залишилося грошей, тоді Слоненя почало вередувати і кричати: «Купіть мені кульку, купіть, купіть…» (Діти визначають настрій Слоненяти і показують, як воно сердиться та вередує. Психолог вішає піктограму «Гнів» на дошку.) Батькам довелося брати додаткову роботу, щоб заробити грошей на нові кульки для синочка. І що більше він вимагав кульок, то довше батьки затримувалися на роботі. Вони менше проводили часу з сином, а прогулянки в парк зовсім припинилися. Слонику стало сумно самому, і велика кількість кульок його не радувала. (Діти показують, як слоненя  сумувало. Психолог вішає піктограму «Сум» на дошку).
-          Чому Слоненяті було сумно? (Відповіді дітей).
У кімнаті Слоника було стільки кульок, що він не міг поворухнутися. Тоді він зібрав усі свої кульки і вийшов на подвір’я. Кульок було так багато, що вони почали його піднімати все вище і вище неба. Слоненя злякалося, що ніколи не побачить своїх батьків, і почало кликати на допомогу: «Допоможіть! Допоможіть!». (Дітям пропонується уявити, що вони всі летять, і в цей момент їм дуже страшно. Психолог вішає піктограму «Страх» на дошку)
Прилетіли ворони і почали своїми дзьобами клювати кульки, яких ставало все менше й менше. Слоненя спускалося донизу. Спустившись, воно замислилося…
Обговорення казки:
-          Як ви гадаєте, що думало Слоненя? (Послухати думку дітей.)
Можливо, про те, як було добре гуляти з батьками по парку, купатися в річці й пускати фонтанчики води з хобота? Як почувається зараз Слоненя? (Діти визначають настрій героя. Зображають сором. Психолог вішає на дошку піктограму «Сором».)
-               Що для цього може зробити саме Слоненя? Підкажіть йому, будь ласка! (Діти обговорюють, що неправильно зробило Слоненя, та як йому можна допомогти.)
Психолог. Молодці! Ви допомогли Слоненяті зрозуміти, що воно робило не так, і виправити помилки. А тепер, погляньте на дошку. Давайте пригадаємо, як змінювався настрій Слоненяти протягом казки: радість, гнів, сум, страх, сором.
7.      Релаксація «У лісі».
Мета: психоемоційне розвантаження.
-               Діти, сподобалась вам казка? Ви були дуже уважні, молодці! Втомилися? Давайте відпочинемо. Лягайте на климок, так щоб вам було зручно. Я увімкну музику.
Заплющте очі. Уявіть ліс: дерева, кущі, квіти… У гущавині стоїть великий пеньок. Сядьте на нього. Ви чуєте співи птахів, шелест трави. Сонечко через листочки своїми ніжними промінчиками гріє ваші щічки, ручки, ніжки. Теплий вітерець ніби огортає нас пухкою ковдрою. Вам легко і приємно. Прислухайтесь до себе. Не поспішаючи, розплющуйте очі. Посидіть кілька хвилин.
Підсумок заняття.
Бесіда з дітьми:
-               Що нового ви дізналися?
-               Яка гра була найцікавішою?
-               З ким з ваших друзів ви подорожували разом і допомагали один одному?
-               А який у вас зараз настрій?
 8.  Щоденник настрою.
Мета: діагностика емоційного стану.
Діти знаходять піктограму, яка відображає їхній настрій вкінці заняття. Психолог відмічає настрій в щоденнику настрою.
 9.  Прощання.
Мета: виховання доброзичливості.
Психолог:
На занятті діти всі
Працювали. Молодці!
До нас сьогодні завітав
Довговухий зайчик,
Разом із нами працював
Веселий побігайчик.
А тепер, давайте станемо у коло, візьмемося за руки (легеньке похитування руками) і повторюємо за мною: «Усім, усім бажаємо бути здоровими! До побачення!».

Комментариев нет:

Отправить комментарий